З моменту закінчення школи вже пройшло 9 років. Сходив в цьому році на зустріч однокласників. Не дуже-то й хотілося йти на цю зустріч, але все ж вирушив.
Посиділи з колишніми друзями в кафе. І понеслося.
- У мене машина за півсекунди до сотні набирає.
- А у мене Бібіка все ж краще, ніж твоя Бібіка.
- А у мене…
В результаті з'ясувалося, що я один такий ніщеброд, що не має автомобіля. Коли дійшла черга мірятися господарством, то чесно сказав, що не маю особистого засобу пересування (крім велосипеда).
Такого знущання я ще ніколи не бачив, хоча служив в армії.
- Та ти гониш.
- Бомж что ли?
Слово за слово друзі змогли дізнатися у мене, що я програміст. Цілими днями дописую одну з комерційних систем управління сайтом.
Після з'ясувалося, що лише один з шести співрозмовників зміг купити машину за готівку, а от всі інші взяли свого звіра в кредит. Причому купив за готівку Ладу.
Вони мені почали пояснювати, що кредит - це по-справжньому зручно і здорово.
- Ось скажи, скільки ти заробляєш на місяць?
- 65 000 рубликів, якщо без шабашок. Іноді більше.
Ще хвилин 10 полоскали мені мозок в тому напрямку, що пора б обзавестися кредитом, а краще двома, щоб другим кредитом гасити перший кредіт.Зачем це потрібно - не знаю, можете не питати.
А ось коли по-справжньому здивувалися знайомі, так це коли подзвонили мені на телефон. Дружина попросила заїхати в магазин по дорозі назад за продуктами. Власники дорогих гаджетів просто офигели від того, що я скористався кнопковим телефоном за 2000 рублів.
джерело